Мікроцемент дедалі частіше обирають для оздоблення ванних кімнат як альтернативу плитці та керамограніту — матеріал дає змогу отримати безшовну поверхню на підлозі, стінах і навіть у душовій зоні. Але, зважаючи на постійний контакт із водою, у багатьох закономірно виникає питання: чи можна використовувати мікроцемент у ванній без ризику протікань, відшарування або появи плісняви. Розберемо, що потрібно знати перед вибором цього покриття для вологого приміщення.
Мікроцемент — це тонкошарове декоративне покриття на цементній основі з полімерними добавками, яке наноситься на підлогу, стіни, стільниці та навіть сантехнічні поверхні. На відміну від плитки, мікроцемент створює монолітну поверхню без швів — це особливо цінують за візуальну легкість і мінімалістичний вигляд приміщення. Докладніше зі складами та колекціями можна ознайомитися в розділі мікроцементних покриттів ITUM.
Для ванної кімнати матеріал привабливий з кількох причин:
Відповідь на це питання — так, але за однієї обов’язкової умови: мікроцемент сам по собі не є гідроізоляційним шаром. Матеріал стійкий до вологи на поверхні, однак без правильно виконаної гідроізоляції під ним вода може проникати через основу та поступово руйнувати конструкцію.
Тому перед нанесенням мікроцементу у ванній обов’язково виконується гідроізоляція — особливо в зонах прямого контакту з водою: підлога, зона душу, ділянка навколо ванни. Технологію підготовки основи та підбір матеріалів зручно вивчити у статті про гідроізоляцію під плитку у ванній — принцип підготовки основи для мікроцементу багато в чому схожий.
Якість результату безпосередньо залежить від підготовки поверхні. Основні етапи:
Без фінішного захисного шару мікроцемент залишатиметься пористим і вбиратиме вологу, тому цей етап не можна пропускати під час оздоблення вологих приміщень.
Щоб об’єктивно оцінити таке рішення, варто зіставити сильні та слабкі сторони матеріалу.
Переваги:
безшовна поверхня без стиків, у яких може накопичуватися бруд або грибок; можливість нанесення на складні форми — ніші, подіуми, вбудовані елементи меблів; широкий вибір відтінків і фактур для мінімалістичного інтер’єру; сумісність із системою теплої підлоги.
Обмеження:
потребує обов’язкової гідроізоляції основи та захисного фінішного покриття; у разі пошкодження захисного лаку поверхня стає вразливою до вологи; ремонт локального пошкодження складніший, ніж заміна однієї плитки — часто потрібна обробка більшої ділянки; роботи повинні виконуватися фахівцем із досвідом нанесення саме у вологих приміщеннях, оскільки помилки на етапі підготовки проявляються не одразу.
Якщо потрібно вибрати між двома покриттями, варто враховувати різницю в експлуатаційних вимогах. Керамограніт має дуже низьку пористість і не потребує фінішного лакування, тоді як мікроцемент потребує правильної технології нанесення та захисного шару, щоб забезпечити аналогічну стійкість до вологи. Докладне порівняння обох матеріалів для кухні розглянуто у статті про вибір між керамогранітом і каменем для стільниці — схожа логіка застосовується і під час вибору покриття для ванної кімнати.
Щоб покриття зберігало зовнішній вигляд і захисні властивості протягом багатьох років, важливо дотримуватися простих правил догляду:
Використовувати мікроцемент у ванній можна, якщо дотримано технології: якісна гідроізоляція основи, правильне нанесення шарів і обов’язковий захисний лак поверх фінішного покриття. За дотримання цих умов мікроцемент може стати довговічним рішенням нарівні з традиційною плиткою, водночас надаючи більше свободи в дизайні завдяки відсутності швів. Перед вибором матеріалу для конкретного проєкту варто проконсультуватися з постачальником, який пропонує не лише сам мікроцемент, а й сумісні гідроізоляційні та захисні склади для вологих приміщень.